ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Клінічні прояви ураження печінки.
- Клінічні прояви вірусного гепатиту (особливо за наявності епідемічного анамнезу).
- Обстеження контактних осіб і виявлення хворих на гепатит А у вогнищах інфекції.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Вірус гепатиту A (HAV, ВГА) належить до порядку Picornavirales, сімейства Picornaviridae і є типовим видом роду Hepatovirus. Природними носіями цього вірусу є люди та хребетні тварини. Цей вірус не має суперкапсиду і містить односпіральну РНК, укладену в білкову оболонку. Описаний один серологічний тип цього вірусу та сім різних генетичних груп (чотири у людини та три у мавп). Більшість штамів вірусів гепатиту А людини мають генотип I підтипу IA. Вірус характеризується високою стійкістю в зовнішньому середовищі та може зберігатися при +4°С кілька місяців, однак інактивується при 100°С протягом 5 хвилин. Реплікація вірусу відбувається в клітинах печінки, а виділяється вірус у зовнішнє середовище через жовч з фекальними масами інфікованої людини. Клітинна імунна відповідь на інфікування ВГА веде до руйнування гепатоцитів, порушення функцій печінки та розвитку симптомів захворювання. Зараження вірусом відбувається фекально-оральним шляхом: через споживання їжі або води, забрудненої інфікованими випорожненнями. Частим джерелом інфікування гепатитом А є молюски, якщо перед вживанням у їжу вони були недостатньо оброблені. Інфікування також можливе шляхом близького контакту з хворим.
Гепатит A – інфекційне захворювання печінки, яке спричиняє вірус гепатиту A. У багатьох випадках, особливо у молодих людей, це захворювання протікає безсимптомно або з незначними симптомами. Зазвичай у дітей симптоми не виникають взагалі, але вони можуть інфікувати інших людей. Перехворівши один раз, людина набуває імунітет проти гепатиту А на все життя. На відміну від гепатитів В і С, цей гепатит не набуває хронічного перебігу.
Симптоми гепатиту A (у випадку їх наявності) починають проявлятися через два-шість тижнів після зараження. Якщо клінічні прояви виникли, то вони зазвичай зберігаються протягом восьми тижнів. Типові прояви: нудота, блювота, діарея, жовтяниця, жар і болі в животі. Приблизно у 10-15% пацієнтів спостерігається рецидив симптомів протягом шести місяців після первинної інфекції. У рідкісних випадках, частіше у літніх людей, може розвиватися гостра печінкова недостатність. HAV виділяється з калом до кінця інкубаційного періоду.
Специфічні антитіла класу IgM до вірусу гепатиту A (anti-HAV IgM) виявляються через один-два тижні після первинної інфекції та залишаються у крові до 14 тижнів. Наявність IgG антитіл у крові вказує на те, що гостра стадія захворювання закінчилася, а в організмі сформувався імунітет до гепатиту А. IgG антитіла до HAV також виявляються у крові після вакцинації, тому виявлення цих антитіл є основою для виявлення імунного захисту від цього вірусу.
Основні лабораторні методи серологічної діагностики вірусного гепатиту А (виявлення Anti-HAV IgM):
- Імунохроматографічні (швидкі) тести – для швидкого скринінгу, мають невисоку чутливість/специфічність. Результат потребує підтвердження.
- ІФА (ELISA) – найпоширеніший метод. Чутливий і специфічний, але вимагає ручної або напівавтоматичної роботи, за рахунок чого має певні ризики похибки результатів.
- ІХЛА (хемілюмінесцентний імуноаналіз, CLIA/ECLIA) – автоматизовані методи на платформах типу MAGLUMI (Snibe), Elecsys (Roche), Architect (Abbott), Atellica тощо. Використовують магнітні мікрочастинки та хемілюмінесцентні мітки, за рахунок чого мають високу чутливість і специфічність, а повна автоматизація процесу дозволяє знизити ризик похибки до мінімуму. У сучасній лабораторній діагностиці вважається найбільш передовим методом.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: Од/мл (одиниць у мілілітрі).
Результат дослідження варто розцінювати в напівкількісному форматі. Значення в умовних одиницях (Од/мл) не корелюють лінійно з концентрацією антитіл у крові та мають застосовуватися насамперед для оцінки відносно порогового значення.
Референсні значення
Специфічні антитіла класу М до вірусу гепатиту А (anti-HAV IgM), технологія Snibe:
| anti-HAV IgM в сироватці крові | Інтерпретація |
| <1.0 Од/мл | негативний результат, специфічна імунна відповідь відсутня (лабораторних маркерів гепатиту А не виявлено, інфікування вірусом гепатиту А малоймовірне, або рання чи пізня (перенесена) інфекція) |
| ≥1.0 Од/мл | позитивний результат, наявна специфічна імунна відповідь (серологічний маркер гепатиту А) |
Для діагностики гострого гепатиту A результати визначення anti-HAV IgM завжди треба оцінювати разом із клінічними проявами, біохімічними маркерами ураження тканин печінки (АЛТ, АСТ), маркерами перенесеного гепатиту А (anti-HAV IgG) та за потреби тестів ПЛР на гепатит А (РНК ВГА). Не виключені хибнопозитивні IgM (наприклад, у літніх людей або за наявності ревматоїдного фактору).
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ / ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Гострий або нещодавно перенесений гепатит А.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ / НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність серологічних даних на користь гострого гепатиту А.
- Рання стадія інфікування (серонегативний період, інкубаційний період).
- Пізня стадія або перенесений гепатит А.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
На результати дослідження можуть впливати активність імунної системи (при імунодефіцитних станах можливі хибнонегативні результати), вік і час, що пройшов з моменту інфікування. Імунологічні чинники (наприклад, гетерофільні антитіла, ревматоїдний фактор) можуть стати причиною хибнопозитивних результатів.
