ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Діагностика та диференційна діагностика тиреотоксикозу:
- підозра на Т3-токсикоз (клінічні прояви гіпертиреозу (тахікардія, втрата ваги, тремор, пітливість) на тлі зниженого рівня тиреотропного гормону (ТТГ) та нормального рівня вільного Т4);
- диференційна діагностика форм гіпертиреозу (визначення етіології синдрому (хвороба Грейвса, токсичний багатовузловий зоб, функціональна автономія щитоподібної залози);
- атипові форми тиреотоксикозу (зокрема у пацієнтів літнього віку, у яких патологія може перебігати масковано (апатичний гіпертиреоз) або проявлятися лише ізольованими порушеннями серцевого ритму).
- Моніторинг ефективності лікування:
- контроль антитиреоїдної терапії (оцінка швидкості досягнення еутиреозу на тлі прийому тиреостатиків (мерказоліл, тирозол) - рівень Т3 часто нормалізується пізніше або раніше за Т4, що важливо для корекції дози;
- стан після радикального лікування (моніторинг пацієнтів після хірургічного видалення щитоподібної залози (струмектомії) або терапії радіоактивним йодом (I¹³¹).
При підозрі на гіпертиреоїдні стани сучасні рекомендації (American Thyroid Association) віддають перевагу саме загальному Т3, а не вільному, бо аналітична точність і відтворюваність тестів на вільний T3 може бути гіршою.
Рутинне визначення загального T3 при гіпотиреозі або в якості скринінгового тесту майже не має діагностичної цінності.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Трийодтиронін (Т3) циркулює в крові в якості рівноважної суміші вільного та зв’язаного з білками сироватки крові гормону. Т3 зв’язаний з тироксин-зв’язуючим глобуліном (ТЗГ), преальбуміном та альбуміном. Значення фактичного розподілення Т3 у даних зв’язуючих білках залишаються спірними та становлять 38-80% ТЗГ, 9-27% для преальбуміну та 11-35% для альбуміну. Механізм зв’язування цих білків такий, що тільки 0.2-0.4 % загального Т3 присутні в розчині в якості незв’язаного (вільного) Т3. Дану вільну фракцію відносять до активних гормонів щитоподібної залози. Біологічна активність трийодтироніну у 3-5 разів вища за активність тироксину. Т3 синтезується у щитоподібній залозі, проте більша частина цього гормону утворюється при дейодуванні тироксину поза межами щитоподібної залози (печінка, нирки).
В останній час стає очевидним, що Т3 відіграє важливу роль у підтримці еутиреоїдного стану. Визначення концентрації Т3 у сироватці крові може стати цінним компонентом при діагностуванні ряду порушень функцій щитоподібної залози, а також станів, які пов’язані з дефіцитом йоду. З клінічної точки зору, регулярне визначення концентрації Т3 особливо важливе при діагностиці гіпертиреоїдизму та після курсу терапії даного порушення. В умовах сильної стимуляції щитоподібної залози, визначення концентрації Т3 є гарним методом оцінки резерву щитоподібної залози. Підтвердження дисфункції щитоподібної залози, яке називається Т3-токсикоз, за характерним підвищенням рівня Т3 у сироватці крові на фоні нормальної концентрації тироксину (Т4), вільного Т4, а також результатів Т-зв’язування In Vitro надалі підтвердили важливість визначення концентрації Т3 у сироватці крові. Дефіцит йоду, який поступає із їжею, призводить до порушень синтезу гормонів ЩЗ, незалежно від наявності нормальної тиреоїдної тканини. У таких випадках часто спостерігається низька концентрація Т4 при підвищеній концентрації ТТГ. Підвищений рівень ТТГ у співвідношенні з низьким Т4 свідчить про наявність гіпотиреоїдизму. Проте, при дефіцити йоду, подібні результати у співвідношенні з нормальною або незначно підвищеною концентрацією Т3 свідчить про еутиреоїдний стан у більшості пацієнтів.
Визначити концентрацію загального Т3 особливо важливо при підозрі на гіпертиреоїдизм при нормальній концентрації вільного Т4.
Найбільше діагностичне значення тест на загальний Т3 має при гіпертиреозі. Рутинне призначення загального T3 при гіпотиреозі або як скринінг майже не має діагностичної цінності. В будь-якому випадку завжди доцільно застосовувати комбінацію тестів:
При підозрі на гіпертиреоз / тиреотоксикоз (діагностика, диференційна діагностика (співвідношення Т3/Т4), оцінка тяжкості): ТТГ + вільний Т4 (FT4) + загальний Т3 (TT3).
Розширена діагностична панель при підозрі на хворобу Грейвса: ТТГ + FT4 + TT3 + антитіла до рецептора ТТГ (АТ-рТТГ). Дозволяє одночасно підтвердити тиреотоксикоз, визначити його ступінь і встановити автоімунну природу.
ІНТЕРПРИТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці вимірювання: нмоль/л (наномоль на літр)
Альтернативні одиниці виміру: нг/мл = нмоль/л х 0.651; нмоль/л = нг/мл х 1.536
Межі визначення: 0.3-15.4 нмоль/л
Референсні значення
| Вік | Трийодтиронін (Т3) загальний в сироватці крові (нмоль/л) |
| до 1 року | 1.17 – 4.75 |
| 1-6 років | 1.38 – 4.25 |
| 6-12 років | 1.43 – 4.22 |
| 12-18 років | 1.46 – 3.49 |
| з 18 років | 1.15 – 3.23 |
Результати визначення рівня загального Т3 не варто оцінювати окремо. Доцільна комбінація з іншими лабораторними тестами для оцінки стану та функції щитоподібної залози (ТТГ, Т4 загальний/вільний, Т3 вільний, АТ-ТПО, АТ-ТГ).
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Первинний та вторинний гіпертиреоз.
- Ізольований Т3-токсикоз.
- Тиреоїдити в фазі тиреотоксикоза.
- Т4-резистентний гіпотиреоз.
- Синдром резистентності до тиреоїдних гормонів.
- Хоріокарцинома.
- Зниження рівня тироксинзв’язуючого глобуліна.
- Нефротичний синдром.
- Гемодіаліз.
- Хронічні захворювання печінки.
- Стани після лікування препаратами радіоактивного йоду, тривалого прийому аміодарону, клофібрату, естрогенів, пероральних контрацептивів, метадону, героїну, фенотіазинів, тамоксифену, тербуталіну, тироксину, вальпроєвої кислоти.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Гіпертиреоз.
- Тяжка нетиреоїдна патологія, включно з соматичними та психічними розладами, період одужання після тяжких хвороб.
- Некомпенсована первинна недостатність наднирників.
- Неконтрольований прийом антитиреоїдних препаратів.
- Дієта з низьким вмістом білку, низькокалорійна дієта.
- Фізичні навантаження у жінок.
- Третій триместр вагітності
- Використання наступних препаратів: аміодарон, анаболічні стероїди, андрогенів, антитиреоїдних препаратів, атенололу, карбамазепіну, циметидину, дексаметазону, пропранололу, саліцилатів, похідних кумарину, фуросеміду, теофіліну, препаратів літію, фенітоїну.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Оскільки TT3 вимірює загальну (зв’язану + вільну) фракцію, будь-які зміни тироксин-зв’зуючого білку сильно впливають на результат. Підвищення загального Т3 може спостерігатися при вагітністі, прийомі естрогенів, комбінованих оральних контрацептивів, замісній гормональній терапії, гостриму гепатиті, цирозі печінки (у деяких випадках), дії окремих перпаратів (тамоксифен, метадон, героїн, 5-фторурацил). Зниження загального Т3 може бути при прийомі андрогенів, анаболічних стероїдів, глюкокортикоїдів у високих дозах, при нефротичному синдромі, важких хронічних захворюваннях, при генетичному дефіциті тироксин-зв’язуючого білку.
Лікарські препарати, що впливають на рівень або вимірювання загального T3: аміодарон, бета-блокатори, глюкокортикоїди, фенітоїн, карбамазепін, саліцилати у високих дозах, контрастні йодовмісні препарати, пропілтіоурацил (знижує конверсію Т4 в Т3). Вплив на результат також може мати біотин у високих дозах.
Люди, які знаходяться у привичному контакті з тваринами або продуктами, що були отримані з сироватки крові тварин можуть бути схильні до зміни результатів імунохімічних реакцій, які використовуються для визначення певних показників (за рахунок наявності гетерофільних антитіл). Результати тестування подібних зразків можуть демонструвати аномальні значення.
Зразки, які отримано від пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, в діагностичних або терапевтичних цілях, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки при тестуванні за допомогою тестів, які використовують моноклональні мишачі антитіла, можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження.
