ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Діагностика гіпотиреозу та гіпертиреозу (маніфестних форм) за наявності клінічних симптомів (гіпотиреоз - збільшення маси тіла, сухість шкіри, закрепи, непереносимість холоду, втома, набряклість, порушення менструального циклу тощо; гіпертиреоз - тахікардія, тривожність, втрата ваги, тремор, непереносимість тепла, пітливість тощо).
- Після виявлення зміненого рівня ТТГ, навіть за відсутності клінічних проявів - для підтвердження гіпо- або гіпертиреозу (разом з іншими тестами).
- Підозра на вторинний/третинний (центральний) гіпо- або гіпертиреоз (патологія гіпофіза чи гіпоталамуса), коли ТТГ може бути ненадійним.
- Скринінг вродженого гіпотиреозу у новонароджених.
- Оцінка функції щитоподібної залози, коли рівень тироксин-зв’язуючого глобуліну (ТЗГ) нормальний і відсутня нетиреоїдна патологія.
- Підозра на зміни рівня транспортних білків (естрогени, оральні контрацептиви, вагітність, захворювання печінки/нирок, нефротичний синдром тощо) – загальний T4 допомагає оцінити вплив на загальний пул гормону (вільний T4 при цьому часто залишається нормальним).
Важливо!
Загальний T4 не рекомендований для рутинного скринінгу функції щитоподібної залози в асимптомних (без клінічних проявів) осіб. Для первинного скринінгу краще застосовувати комбінацію ТТГ + вільний T4.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Тироксин (Т4) – це йодовмісний гормон, один з двох основних гормонів щитоподібної залози, разом з гормоном трийодтироніном (Т3) відповідає за регуляцію різних біохімічних процесів організму, які необхідні для нормальної метаболічної та нервової діяльності. Протягом дня амплітуда коливань вмісту Т4 у крові становить близько 15%, з максимальним рівнем з 8 до 12 години дня та мінімальним у нічний час. Взимку вміст тиреоїдних гормонів дещо вищий, ніж улітку.
На вміст загального Т4 впливає рівень транспортних білків у плазмі. Вагітність, прийом естроген-вмісних препаратів викликають збільшення вмісту тироксизв'язуючого глобуліну і збільшення загального тироксину, при цьому концентрація вільного Т4 може залишатися без змін. Тяжкі соматичні захворювання можуть провокувати зниження загального Т4. Нефротичний синдром, ураження печінки та шлунково-кишкового тракту, незбалансоване харчування може супроводжуватися зниженням рівня загального Т4 за рахунок низького рівня тироксинзв'язуючого глобуліну. Вроджені аномалії тироксинзв'язуючого глобуліну та деякі лікарські препарати (кортикостероїди, резерпін, сульфаніламіди, пеніцилін, іодид калію) змінюють зв'язування Т4 з білком.
Комбінація дослідження рівня загального тироксину з іншими тиреоїдними тестами є золотим стандартом у клінічній ендокринології. Оскільки T4 загальний відображає суму вільного гормону та гормону, зв'язаного з білками, його ізольоване вимірювання часто буває неінформативним або хибним. В більшості клінічних випадків доцільна комбінація з іншими лабораторними тестами.
При підозрі на порушення білкового обміну рівень загального Т4 може бути хибно підвищеним або зниженим через зміну концентрації тироксинзв'язуючого глобуліну (ТЗГ), при цьому сама щитоподібна залоза працює нормально. Під час вагітності (естрогени різко підвищують рівень білків-носіїв), при прийомі пероральних контрацептивів або замісної гормональної терапії (ЗГТ), при тяжких захворюваннях печінки (цироз, гепатит), коли порушений синтез білків, при нефротичному синдромі (посилена втрат білку) доцільна комбінація тестів: загальний T4 + вільний Т4 + тиреотропний гормон (ТТГ).
Для діагностики субклінічних форм патології щитоподібної залози доцільна комбінація загальний T4 (або вільний Т4) + тиреотропний гормон (ТТГ). Рівень тиреоїдних гормонів в крові може знаходитися в межах норми, але гіпофіз уже починає реагувати. Субклінічний гіпотиреоз - ТТГ вже підвищений, але рівень тироксину все ще у нормі. Субклінічний гіпертиреоз - ТТГ знижений, тоді як тиреоїдні гормони ще не перевищили верхню межу норми.
У деяких пацієнтів із гіпертиреозом (близько 10% випадків) щитоподібна залоза посилено виробляє не тироксин (Т4), а трийодтиронін (Т3). Це особлива форма гіпертиреозу (Т3-токсикоз). В таких випадках застосовується комбінація загальний T4 + тиреотропний гормон (ТТГ) + загальний Т3 (або вільний Т3). Симптоми тиреотоксикозу (тахікардія, втрата ваги, тремор) очевидні, ТТГ занижений, але загальний T4 залишається в межах норми. Додаткове визначення Т3 допомагає підтвердити діагноз.
Для того, щоб не просто констатувати факт порушення роботи залози, а знайти його першопричину доцільне поєднання: загальний T4 + тиреотропний гормон (ТТГ) + Антитіла до ТПО (АТ-ТПО) / Антитіла до рецепторів ТТГ (АТ-рТТГ). Наприклад, при підозрі на хворобу Хашимото (хронічний аутоімунний тиреоїдит), що викликає гіпотиреоз. При підозрі на хворобу Грейвса (дифузний токсичний зоб), що є причиною гіпертиреозу.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (таких, як клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці вимірювання: нмоль/л (наномоль на літр)
Альтернативні одиниці виміру: мкг/дл = нмоль/л х 0.07769; нмоль/л = мкг/дл х 12.87
Межі визначення: 2.57-386.1 нмоль/л
Референсні значення
| Вік | Тироксин (Т4) загальний в сироватці крові (нмоль/л) |
| до 1 року | 74.01 – 169.91 |
| 1-6 років | 78.26 – 157.04 |
| 6-12 років | 72.73 – 149.32 |
| 12-18 років | 65.65 – 144.17 |
| з 18 років | 64.36 – 167.34 |
Результати визначення рівня загального Т4 не варто оцінювати окремо. Доцільна комбінація з іншими лабораторними тестами для оцінки стану та функції щитоподібної залози (ТТГ, Т4 вільний, Т3 вільний, Т3 загальний, АТ-ТПО, АТ-ТГ).
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ
- Дифузний токсичний зоб.
- Сімейна дизальбумінемічна гіпертироксинемія
- Післяпологова дисфункція щитоподібної залози.
- ТТГ-незалежний тиреотоксикоз.
- Аденома ЩЗ.
- Ожиріння.
- Хронічна патологія печінки (цироз, гепатит та ін.).
- Гепаринотерапия.
- Захворювання нирок.
- Стани з підвищенням рівня тироксизв'язуючих білків – вагітність, прийом препаратів, що містять естроген, генетичне підвищення, гостра переміжна порфірія, первинний біліарний цироз, мієломи з високим рівнем IgG.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ
- Первинний гіпотиреоз (вроджений, набутий: ендемічний зоб, аутоімунний тиреоїдит, новоутворення ЩЗ, резекція ЩЗ).
- Вторинний гіпотиреоз (хвороба Шихана, запальні процеси у ділянці гіпофіза)
- Третинний гіпотиреоз (черепно-мозкова травма, запальні процеси у ділянці гіпоталамуса).
- Нестача йоду, білку у раціоні.
- Отруєння свинцем.
- Прийом героїну.
- Використання наступних препаратів: аміодарон, анаболічні стероїди, протисудомні засоби (при тривалому лікуванні, у вагітних жінок з епілепсією), клофібрат, ізотретіонін, препарати літію, метимазол, фенобарбітал, фенілбутазон, фенітоїн, ранітидин, местранол, октреотид, прийом пероральних контрацептивів.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Тест на загальний Т4 показує реальний статус щитовидної залози лише за відсутності патології, або зміни білкового обміну. При підозрі на зміни рівня та співвідношення білкового складу крові доцільне визначення вільного Т4.
Фізіологічне підвищення загального тироксину спостерігається при вагітності та прийомі естрогенів (через збільшення концентрації тіроксинзв'язуючого глобуліну). Зниження рівня загального тироксину відзначається при вживанні анаболічних стероїдів та при нефротичному синдромі (через втрату тіроксинзв'язуючого глобуліну).
Використання лікарських препаратів, що містять синтетичний трийодтиронін (Ліотир, Тиромель, Цитомель, Тибон, Новотирал, Протирид, Бітирикс) може штучно занижувати рівень загального тироксину (Т4).
Люди, які знаходяться у привичному контакті з тваринами або продуктами, що були отримані з сироватки крові тварин можуть бути схильні до зміни результатів імунохімічних реакцій, які використовуються для визначення певних показників (за рахунок наявності гетерофільних антитіл). Результати тестування подібних зразків можуть демонструвати аномальні значення.
Зразки, які отримано від пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, в діагностичних або терапевтичних цілях, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки при тестуванні за допомогою тестів, які використовують моноклональні мишачі антитіла, можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження.